• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Методична робота

Вихователь - методист

Колода Алла Анатоліївна

Освіта: неповна вища

Стаж роботи : 12 років

Життєве кредо:

"Життя не для того, щоб чекати, поки стихне злива. Воно для того, щоб вчитися танцювати під дощем."

Професійне кредо:

"Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина неповторна."

/Files/images/DSC_3703.JPG

Методична скринька

Мета методичної роботи

Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Напрямки методичної роботи

Життя не для того, щоб чекати, поки стихне злива. Воно для того, щоб вчитися танцювати під дощем.

• Підвищення соціально–психологічної культури вихователів;

• Вдосконалення педагогічної майстерності;

• Сприяння в опануванні світовою та національною, мовою і побутовою культурою;

• Розвиток спеціальних умінь та навичок.

Принципи методичної роботи

• Педагогічна співпраця з вихователем

• Робота в режимі довіри, доброзичливості

• Творча атмосфера , стимулювання творчої активності

• Принцип допоміжно–регульованого контролю

• Надання вихователеві права вибору

• Системність методичних заходів

• Принцип «Я – повідомлень» у спілкуванні

• Щоденна допомога

• Випереджальний характер методичної роботи

Консультація для вихователів

«Спілкуємося з дитиною правильно»


Як навчити висловлювати свої думки, слухати та сприймати думки

інших ? Як дорослим правильно висловлювати зауваження дитині? Відповіді на ці запитання нерідко непокоять батьків та педагогів, адже комунікативні вміння дитини дають їй змогу формувати адекватну самооцінку, правильно ставитися до навчальної діяльності.

Спілкуючись із дорослими, дитина пізнає світ, який її оточує, в усьому його розмаїтті – предметах, природі, людях та їхніх взаєминах. Тобто завдяки спілкуванню дитина опановує не лише мову, мовлення та правила взаємодії, а також навчається пізнавати нове, проявляти ініціативу, дотримуватись правил, зчитувати емоції інших та співвідносити їх зі своїм станом чи переживаннями.

Отже, спілкування з дитиною забезпечує цілісний підхід до її розвитку.

Спілкування об’єднує всі можливі сфери взаємодії дорослих із дитиною – побутову, ігрову, пізнавальну, практичну тощо. Відтак дає змогу дорослим зрозуміти:

- дії дитини, як практичні, так і пізнавальні;

- реакції на певний вплив дорослих;

- емоційні стани та ставлення до будь-чого;

- висловлювання.

1. З чого формується досвід спілкування дитини ?

Якщо послухати, як спілкуються між собою дошкільники, можна помітити, що вони більше намагаються висловитися самі, аніж почути інших. Проте висловлювати навіть власні думки вміє і прагне далеко не кожна дитина. Тому так важливо навчити дитину дошкільного віку, а також розуміти і сприймати думки та погляди інших.

Завдання навчити дитину висловлювати власні думки та вислуховувати інших спершу може видатися цілком простим та зрозумілим. Проте і батькам, і педагогам є чого повчитися.

СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ.

Часто батьки зводять процес спілкування з дитиною до постановки завдань і контролю за їх виконанням. Тут і можна почути фрази на кшталт: « Ти вдягся? А колготи ? Ми ж запізнюємося в дитячий садок ! Ти їв ?» тощо.

Іноді батьки ставлять запитання, на які дитина може дати розгорнуту відповідь, наприклад: « Що було в дитячому садку ? Про що ти дивився мультик ? Як ти гадаєш , чому небо блакитне ?» тощо. Та якщо, з погляду дорослих , дитина думає надто довго чи відповідає неправильно – вони одразу перебивають її та починають говорити самі. Опісля звучить риторичне запитання: « Зрозумів (ла) ? « Звісно, дитина киває на знак згоди. Однак, якщо запитати її, що саме вона зрозуміла, з’ясовується , що її сприймання «відключились» десь на 20-й секунді батьківського монологу.

СПІЛКУВАННЯ З ПЕДАГОГОМ

Як не дивно, в закладі дошкільної освіти в педагога буває більше часу та можливостей спілкуватися з дитиною, яка сама підходить до нього, запитує про щось або висловлює свої міркування. Адже для дитини головне , щоб був зацікавлений слухач.

Часто педагоги будь-яку спільну діяльність з дітьми перетворюють на «дискусійний клуб». Наприклад, малюючи білку, запитують: «Як ви гадаєте , чому вона влітку руда, а взимку сіра?» І якщо всі починають говорити одночасно, педагог вводить правило , якого дотримується і сам: висловлюватись потрібно по черзі. Хоч би що казала дитина, дорослий може уточнювати («Ти маєш на увазі.. ?») та узагальнювати (« Тобто …») . І обов’язково має підкреслити, що думка дитини цікава. Окрім цього, педагогу важливо стежити за тим, аби інші діти в групі не знудилися. Також обов’язково потрібно узагальнити почуте. Якщо дитина перейшла на іншу тему – зазначити : «Це також цікаво, і наступного разу ми поговоримо про це, а зараз все таки про білок». Однак якщо мета педагога – розговорити дітей для спілкування на різні теми, то можна залучити до бесіди й інших реплікою: «Дякую, ти цікаво розповідала. Я бачу , Петрик та Оленка теж хочуть щось додати – давай передамо слово комусь із інших».

Під час дискусій дитина вчиться правил спілкування: приймати певні погляди, важливість того, що було висловлено. Вона починає відчувати, що її думки насправді цікаві для дорослих й однолітків. І це закладає основу адекватної самооцінки дитини та віри в себе, можливість надалі сміливо розмірковувати й висловлювати власні ідеї.

І, навпаки , постійно «окрики» дорослих, знецінення думок дітей, нестачу часу для того, щоб дослухати, їх до кінця, провокує в дітей появу заниженої самооцінки, страху перед висловлюванням власних міркувань спочатку мамі з татом, згодом керівництву. А іноді й друзям.

2. Як спілкуватися з дитиною ?

Чи завжди дорослі досягають мети взаємодії з дитиною ? Прикро, та спілкування не завжди має конструктивний характер.

ІНТОНАЦІЯ В СПІЛКУВАННІ

Близьким дорослим варто пам’ятати , що, вибудовучи процес спілкування , необхідно думати не лише про те, що вони говорять, а й як вони це роблять. Діти зазвичай пропускають повз вуха зауваження, але дуже чутливо реагують на тон, яким було сказано. Інтонаційне забарвлення висловлювань дорослих, їхній емоційний тон дитина пам’ятає доволі довго. А власні переживання щодо цього корегують не лише її настрій і реакції , а й відображаються в поведінці впродовж певного часу. Тому близьким дорослим не варто дорікати за неслухняність, вередливість, впертість дитини, а звертати увагу на тон власних звернень до неї, який здебільшого і провокує саме таку поведінку дитини.

ВІРА В ДИТИНУ

Віра дорослих у дитину, їхня впевненість – абсолютна впевненість – в її силах, можливостях, вміннях, здібностях породжує і власну впевненість дитини в свої сили, віру в свої можливості. За висловом відомого російського психолога Тетяни Марцинковської, для того щоб дитина повірила в себе, у неї мають повірити дорослі. Батьківський оптимізм, позитивно-емоційна налаштованість щодо процесу й результату діяльності дитини окрилює її, надихає і забезпечує відчуття успіху.

Відчуття власного успіху, пережите й прожите в дитинстві, формує певний емоційний ресурс, який у майбутньому допоможе дитині долати труднощі й перешкоди на шляху до досягнення мети. Дитині має бути знайоме почуття задоволення результатами своєї діяльності. Відчуття успішності на вірі у свої можливості, на достатній кількості успішних дій. Успіх викликає і зазвичай пасивних дітей більш або менш значне підвищення активності, неуспіх – зниження активності навіть у відносно активних дітей.

БАТЬКІВСЬКЕ СХВАЛЕННЯ

Елементарним забезпеченням проживання дитиною своєї успішності є батьківська похвала й підтримка дитячих зусиль. Особливої уваги з боку дорослих потребує спроба дитини щось зробити самостійно. Похвалити дитину, її дії треба одразу: « тут і тепер». У жодному разі не можна бути не можна бути байдужими до дитячих звернень щодо оцінення – для дитини це є життєво необхідним, від цього залежить подальше розгортання її взаємин із дорослими, її ставлення досвіту, сприйняття себе в ньому. Тому не варто відсторонюватися від дитячих звернень та очікувань, ігнорувати їх.

Схвалення є необхідністю для дитини раннього, дошкільного, шкільного ( і не лише молодшого ) віку.

На жаль, дорослі виражають своє позитивне ставлення до дитини та її діяльності вкрай обмежено. Зазвичай найбільш поширеними словами схвалення є «молодець» і «дуже добре». Тож їм варто працювати над урізноманітненням свого словникового запасу.

3. Як зробити зауваження. Не образивши дитину ?

Інколи виникають ситуації, що вимагають від дорослих засудження дій дитини. У такому разі їм варто скористатися правилом: засуджувати можна лише вчинок дитини, а не саму дитину.

«Я дуже засмучена твоєю поведінкою», «Я ніколи не думала, що такий хороший хлопчик може так погано вчинити» тощо. За таких умов дитина переживає розчарування, але дорослі підтверджують свою любов до неї, впевненість у тому, що вона хороша, добра.»

« Коли дитину вчать звертати увагу насамперед на те, з чим вона впоралася, - у неї заявляється привід пишатися собою.»

Також дорослим варто пам’ятати, що дитина лише вчиться, вона все робить вперше. А тому помилки під час виконання завдань неминучі, і дитині не завжди вдається бути вправною чи акуратною. Отже батьки та педагоги мають вміти висловлювати зауваження.

Часто батьки не одразу помічають, що щось не так, і в ліпшому разі спокійно кажуть, а в гіршому – вказують на це, прикрикуючи. Пізніше в школі й аркуші з зошита можуть повиривати. Якщо таку тактику використовувати регулярно, то дитина може перестати відчувати, що її люблять, а також втратили надію на успішність. У неї може скластися враження , що вона – «невмійко», який завжди все робить не так. Аби критичні зауваження дорослих були конструктивними, слід:

- обов’язково починати з того, що вдалося. Бажано, щоб дитина уважно подивилася, наприклад, на свій ряд каліграфічних гачечків і знайшла ті, що найбільше схожі на зразок. Якщо вона каже, що все добре чи, навпаки, що все не так – дорослий має спокійно вказати на те, що на його думку, не вдалося, і пояснити, чому;

- віднайти те, що вдалося «так собі», або те, над чим ще варто попрацювати;

- визначити план дій. Наприклад, добре написати рядок гачечків можна так: сьогодні писати, доки гачечки вдаватимуться гарними (5-7 шт.), а завтра те, що залишилося; або спочатку виписати важливий елемент, який вдається найгірше; або залишити письмо, відпочити, виконати якесь інше завдання, а згодом продовжити. Потрібно брати до уваги стан дитини, ступінь її втоми, занурення в роботу тощо.

Використана література:

1. Дитина: програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / науковий керівник проекту: О.В. Огнев’юк, К.І. Волинець та ін.. / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Головне управління освіти і науки виконавчого оргкомітету Київміськради (КМДА), Київський університет ім. Б. Грінченка. – 3-євидання, доопрацьоване та доповнене –К.: Київський університет ім. Б. Грінченка, 2012. - 492 с.

ОРГАНІЗАЦІЯ МОВНОГО ОТОЧЕННЯ – ЗАПОРУКА ОВОЛОДІННЯ ДИТИНОЮ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Шановні батьки вітаю вас та ваших діток з початком нового навчального року. Бажаю всім гарного настрою, здоров’я, добра, щоб цей рік приніс приємні враження , незабутні миттєвості та багато радощів.

Питання на яке б я хотіла звернути вашу увагу звучить так «Організація мовного оточення – запорука оволодіння дитиною українською мовою». Ви знаєте , що наш садочок україномовний і згідно листа МОН № 1\9 від 01.09.2018 у закладах освіти заняття та навчально-виховні заходи в рамках освітнього процесу повинні відбуватися українською мовою . Наші педагогічні працівники з ним ознайомлені під підпис.

Адже мова – це невичерпне джерело розумового розвитку, скарбниця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину . Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ. І важливу роль в розвитку мовлення дитини відіграє мовне середовище в якому дитина виховується та навчається . В першу чергу – це родина . Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся. І найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без занять батьків з дитиною вдома.

Щоб у навчанні і вихованні дитини досягти потрібних результатів, мова самих дорослих має стати прикладом для наслідування (наслідування є психологічною особливістю дітей).

Якщо дитина повсякчас чутиме чітку, правильну мову вона стане для неї звичкою. Ми з повагою та розумінням відносимось до сімей , які в побуті спілкуються іншими мовами – це право кожного .У двомовних сім’ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить дитина, виправляйте помилки двомовності.

Іще декілька порад як розвивати мовлення малюків вдома:

1. Розмовляйте з малюками кожної хвилини;

2. Розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки,вірші;

3. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини.

Пам’ятайте , що малюкові потрібно чути лише правильну мову дорослих.

4. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини;

5. Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові;

6. Спонукайте дитину до запитань;

7. Систематично грайтесь в ігри в слова « Що означає слово ?, « Скажи, коли …», « Скажи, звідки ..», « А якби..».

8. Стимулюйте до пригадування окремих рядків віршів, пісень;

9. Кожне незрозуміле слово обов’язково поясніть;

10. Своєчасно виправляйте мову дитини;

11. Якщо вашій дитині виповниться 6 років і вона неправильно вимовляє звуки, обов’язково зверніться до логопеда;

12. Пам’ятайте основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім`ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.

Адже гарне мовлення дитини – це успішне навчання в школі, ширші можливості у подальшому виборі професії, вмінні спілкуватись з людьми.

Навчаємо розмови

Майстер-клас для педагогів

МЕТА:

- підвищувати рівень знань і вмінь педа­гогів щодо мовленнєвого розвитку дошкільників;

- розширювати обізнаність щодо методів і прийомів розвитку зв'язного мовлення дітей;

- розвивати дослідно-творчі педагогічні здібності, інноваційну культуру й креативне мислення;

- активізувати творчий потенціал;

- спонукати до професійних пошуків.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ:

• мультимедійна мнемодоріжка «їжачок»;

• тактильні картки з різною фактурою;

• коректурна таблиця «Різні професії» за Аллою Богуш, Наталією Гавриш;

• друдли;

• схеми-моделі для складання речень, опи­су предметів, явищ тощо.

ХІД:

Ведуча: Радо вітаю вас, колеги! У Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) ви­значено, що кожна дитина має засвоїти культуру мовлення і спілкування, елементарні правила ко­ристування мовою у різних життєвих ситуаціях. Адже мова постає «каналом зв'язку» для одер­жання інформації з немовних сфер буття, засо­бом пізнання світу від конкретно-чуттєвого допонятійно-абстрактного. Утім, як свідчить досвід, чимало дошкільників недостатньо володіють діа­логічною й монологічною компетентністю. У них не сформовані навички та вміння розгорнутого, послідовного, логічного зв'язного мовлення, вони не виявляють творчості в різних видах мовлен­нєвої діяльності, їм складно висловлюватися про різні явища, події, поведінку людей, персонажів художніх творів.

Тому нині ми будемо вчитися використову­вати сучасні технології під час роботи з дошкіль­никами. Це дасть змогу підвищити мовленнєву ак­тивність дітей, розвинути їхнє зв'язне мовлення, логічне мислення, уяву. Розпочнімо з мнемотех­ніки. Це комплекс методик, спрямований на фор­мування здатності запам'ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати. Застосування при­йомів мнемотехніки допоможе збагатити словни­ковий запас дітей, збільшити обсяг пам'яті через утворення асоціацій і опосередковано сприятиме формуванню зв'язного мовлення.

Ведуча: Щоб увести дітей в світ мнемотех­ніки, до речі згадаємо, що таке мнемотехніка

спочатку ознайомте їх із мнемоквадратами

— зображеннями, що позначають слово, словосполучення, характеристику предмета чи образ дії. Поступово ускладнюйте заняття. Приміром, демонструйте мнемодоріжки — це вже квадрати із чотирьох картинок, з яких можна скласти невелику розповідь. Потім смі­ливо переходьте до роботи з мнемотаблицями — комплексами зображень, за якими можна запам'ятати і відтворити повноцінну розповідь або вірш.

Оцінюючи розповіді дітей, стежте, щоб вони були:

• змістовними;

• логічно вибудуваними;

• граматично правильними;

• виразними.

Навчайте дітей описувати предмети та яви­ща за такою логіко-синтаксичною схемою:

• назвати предмет або явище;

• дати йому загальну характеристику;

• виокремити основні його ознаки, харак­теристики;

• назвати можливі дії його або з ним;

• висловити своє ставлення до предмета чи явища.

Пропоную не зупинятися не теорії і спробу­вати, як це відбувається на практиці.

Вправа «Історія їжачка»

Ведуча демонструє мультимедійну мнемодоріжку «їжачок». Педагоги складають запитання до зображень, як-от: «Хто це? Чим вкрите його тіло? Де живе? На що схожий? Чим харчується? Як діє в разі небезпеки? ». Після цього за визначе­ним планом, пунктами якого є відповіді на постав­лені запитання, учасники вигадують коротку роз­повідь про їжачка й презентують її.

Ведуча: Цікавою є й робота з друдлами. Друдли — це щось на зразок картинок-кривульок, які мають множинне значення. У кожного, хто їх розглядає, виникає логічне запитання «Що це таке?». Завдання полягає в тому, щоб дібра­ти якомога більше асоціацій до запропонованих друдлів.

Ознайомлюючи дітей з друдлами, добирайте передусім такі, що легко асоціювати з реальними предметами. Поступово ускладнюйте завдання і збільшуйте кількість картинок. Використання друдлів сприяє розвитку пам'яті, дивергентного та асоціативного мислення дітей, формує вміння знаходити нестандартні підходи до розв'язання різних завдань.

Вправа «Складаємо розповіді»

Ведуча: Корегувати мовленнєві вміння й на­вички дошкільників можна за допомогою корек­турних таблиць — інформаційно-ігрових полів з тематично дібраними картинками.

Для різних вікових груп використовуйте таблиці з різною кількістю картинок. Зауважте, що коректурна таблиця може бути готовою, а може мати вигляд дидактичної рамки, тобто розділеного на квадра­ти ігрового поля, з окремим набором предметних картинок-карток.

Бажаєте спробувати? (Так.)

Вправа «Що ми знаємо про професії?»

Вихователь-методист пропонує педагогам розглянути коректурну таблицю «Різні професії» (рис. 1) і виконати кілька завдань, приміром, на­звати:

• основні функції, які виконує кондитер;

• працівників, які за професією багато спілкуються з людьми;

• професії, які потребують правильної ви­мови та хорошої дикції тощо.

Після цього педагоги складають розповідь за коректурною таблицею на тему «Моє ставлення до професії лікаря/бібліотекаря/пілота...».

Ведуча: Щоб урізноманітнити мовленнєву діяльність дітей, можна моделювати з ними казки. Для цього доцільно запропонувати дітям схема­тичні асоціативні зображення назв добре відомих їм казок. Приміром, три однакові кола нагадають дошкільникам казку «Троє поросят», сім різних за розміром трикутників — «Ріпку», три однако­вих за кольором, але різних за величиною кола — «Три ведмеді». У такий спосіб за допомогою гео­метричних фігур, схем і моделей можна скласти нову казку — з новим сюжетом, персонажами тощо (рис. 2). Під час роботи з дітьми запропонуй­те їм вигадати власний початок чи кінцівку казки, створити казку на новий лад, словесно дома­лювати портрет казкового персонажа, варіювати послідовність сюжетної лінії, додавати персона­жів, змінювати місце подій, характер персонажів та їхню поведінку, допомогти героям вийти зі складної ситуації тощо. Давайте спробуємо й ми змоделювати казку.

Вихователь-методист: Для формування й розвитку інтелектуальних та комунікативно-мовленнєвих здібностей можна використовувати поетичні твори, зокрема верлібри.

Що таке верлібр ?

Верлібрами, або вільними віршами , називають особливі, майже завжди короткі, лаконічні поетичні тексти. Зазвичай вони охоплюють усього три-чотири рядки. Ці вірші неримовані, хоча трапляються й винятки. Позаяк у такому творі важлива не рима, а зміст і ритміка.

Інколи верлібри ще називають віршами-малюнками. Тому цю поезію слід навчитися слухати, сприймати й уявляти. Тоді за коротким неримованими рядками можна побачити цілий світ.

Дуже часто верлібр порівнюють із прозою, яку нібито просто розділили на рядки різної довжини і при цьому розставили смислові акценти. Та це не так. Абзац прозового твору не є закінченим літературним твором як за формою , так і за змістом Прочитавши його хочеться знайти продовження тексту . У верлібрі все гранично просто і зрозуміло , адже автори добре продумують і зважують кожне слово. Як результат , текст утворює лаконічну й доступну для розуміння картину. Однак вона може «розростися» до тих меж , на які здатна уява читача-співтворця.

Перш ніж опрацювати з дітьми той чи інший верлібр можна вийти з ними на прогулянку. Тобто починаємо роботу не з вірша, а з образу .Разом з вихованцями спостерігаємо за змінами природи й погоди, розмірковуємо, чому падає дощ і куди він подівся, коли закінчився: чому йде сніг і де його сліди , якщо він «іде». Запропонувати дітей обійти дерево й послухати, як шумить вітер у верховитті, притулитися щокою до кори й відчути, що вона шкарубка, та все ж лагідна, як долоня бабусі, тощо. Коли ми бачимо діти налаштувалися на ліричний лад, починаємо читати поезію.

Як працювати з верлібром ?

Ми ознайомлюємо дітей із верлібрами переважно за такою схемою :

Слухаємо;

Уявляємо;

Малюємо.

Слухаємо

Під час ранкових зустрічей чи прогулянок на природі діти із задоволенням обмінюються враженнями, новими іграшками, спогадами про незвичайні події, цікавинками , які помічають довкола, тощо. Такі моменти чудово підходять, щоб ознайомлювати їх із верлібрами. Адже саме вранці , на природі діти найбільше виявляють зацікавлення навколишнім світом. Вони активні й сповнені сил, щоб пізнати щось нове.

Під час однієї з прогулянок пропонуємо дітям послухати верлібр Ліни Шиян «Осінь»:

Сидить павучок на билинці, пускає павутинку.

- Нащо ?

- Мух ловити, - сказав Жук.

- Гойдатися , - сказав Тимко.

- Летіти, - сказала Калинка.

- Дмухнув вітерець, знялася сріблинка, на ній павучок.

- Пропав, - каже Жук.

- Летить, - каже Тимко.

- Осінь, - сказала Калинка.

- Діти мають вловити сумний настрій вірша й замислитися про короткочасну осінню пору «бабиного літа», яка дарує нам всього кілька погожих, ясних днів.

Аби розвинути творче мислення дітей і ознайомити із верлібрами можна використати також пошуково-дослідницьку та працю в природі.

Наприклад, організовуємо висаджування цибулі . При цьому розглядаємо з дітьми цибулину , визначаємо її смакові якості та лікувальні властивості. Завдяки такій діяльності дитяча уява створює асоціативні образи , схожі на природні об’єкти довкола нас. Приміром, цибулину діти порівнюють із сонцем , апельсином , динею. Поряд з цим ми підводимо їх до думки , що сонце, як джерело енергії, сили, тепла і життя, наділяє цими властивостями все живе на землі.

Пов’язавши об’єкт спостереження зі зрозумілими для дітей поняттями «сім’я» , «РОДИНА» (лусочки цибулі – це члени однієї родини), ми підводимо їх до сприйняття поетичного твору.

Після висаджування цибулі доречно прочитати дітям верлібр із «Сонечкової абетки» Валентини Запорожець:

Цибулька – найменша сонечкова сестричка,

Так ж кругленька й золота і така ж пекуча – аж сльози котяться.

Водночас зі слуханням верлібрів діти споглядають «картини»: ми відтворюємо дійство поетичного твору за допомогою силуетних зображень, засобами фотомистецтва, анімації. Завдяки наочності діти швидше сприймають і розуміють поезію, запам’ятовують її.

УЯВЛЯЄМО

Дієвий спосіб розвивати образне мислення – описувати простими, але влучними словами асоціації , які викликав вірш. Тож прослуховування верлібра разом із дітьми ми фантазуємо , обговорюємо зміст поезії , спонукаємо їх висловлювати свої враження і судження про те , що відбувається у творі.

Читаємо з дітьми верлібр Василя Голобородька «Річка біжить»:

Тато сидить у човні ,

Веслами воду горне

- Щоб річка бігла!

Усього з десяти слів цього вірша зрозуміло, що йдеться про літній день, залитий сонячним промінням. Уява малює нам камінці й маленьких рибок у прозорій воді , і ми вже мріємо назбирати цих камінців і принести додому. А головне – із вірша постає образ тата, такого вправного й сильного, що веслами приводить у рух цю велитенську шумливу річку, що пахне прохолодою.

Дітям також можна запропонувати побувати «в кріслі автора» . Так вони зможуть не лише уявити себе автором того чи того верлібра та пояснити його мотив , а й спробувати скласти поетичний твір.

МАЛЮЄМО

Наступний етап роботи з верлібром присвячуємо художньо-продуктивній діяльності. Пропонуємо дітям намалювати ілюстрацію до вірша , виліпити його персонажів, виготовити знаковий предмет із природних чи покидькових матеріалів тощо. Відтак – «прикрасити» свій виріб мовними перлинками.

Після того , як діти прослухали й обговорили верлібр Ліни Шиян «Осінь», вони створюють павутинку з ниток і вати. Відтак добирають до неї епітети: біла, ніжна, срібна, легенька, чарівна, замріяна, лагідна тощо.

Використання верлібрів під час організації художньо-мовленнєвої діяльності сприятиме розширенню їхнього словникового запасу, збагаченню уяви тощо.

ВИСНОВОК:

Насамкінець рекомен­дую вам не боятися експериментувати, застосо­вувати цікаві педагогічні технології. Бажаю разом із малими щебетунчиками досягати успіху в роз­виткові їхнього зв'язного мовлення. Дякую кож­ному з вас за активну участь. До наступних зуст­річей.

Пізнавальна казка як засіб ознайомлення дошкільників з елементарними економічними знаннями

Економічне виховання – це організована педагогічна діяльність, спеціально продумана система роботи, спрямована на формування економічної свідомості. Сучасного дошкільника вже з перших років життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами. Реклама по телебаченню, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться стикатися дитині щодня. Саме тому основними завданнями економічного виховання є ознайомлення сучасного дошкільника з основами економіки способами соціально-економічної поведінки, розвиток особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності.

У старшому дошкільному віці доречно сформувати в дітей такі економічні знання та уявлення:

- про товари та послуги;

- про людей, які виробляють товари та надають послуги;

- про те, яким має бути товар (якісним, корисним, безпечним, відповідної ціни);

- про необхідність вдумливого підходу до вибору потрібних товарів (промислових і продовольчих);

- про правила безпечного та бережливого користування речами;

- про необхідність послуг, якими користується сім’я та дитячий садок;

- про гроші;

- про рекламу;

- про правила раціонального харчування та культуру поведінки.

Формування економічної грамотності реалізується через різні форми його організації:

- Вирішення проблемної ситуації;

- Логічні і арифметичні завдання, завдання-жарти;

- Економічні заняття;

- Читання художньої літератури. А саме казки – літературний жанр з величезними дидактичними можливостями . А саме поговоримо про можливості пізнавальної авторської казки.

Пізнавальну казку можна використовувати в освітній роботі для ліпшого засвоєння дошкільниками знань, зокрема й економічних, і формування тих чи тих навичок. Під час складання такої казки необхідно дотримуватися певних принципів. Зокрема , слід враховувати , що змістовою основою казки має бути

- пізнавальна інформація.

- Діяти в казці можуть вигадані персонажі або реальні речі, об’єкти природи , яким притаманні людські властивості : уміння думати, розмовляти, діяти тощо.

- Важливо стимулювати в дітей інтерес і позитивне ставлення до цих персонажів. Адже якщо персонаж зацікавив дітей і викликав у них симпатії, вони ліпше засвоюють усе те, що з ним пов’язано .

Головна особливість пізнавальних казок у тому, що всі події в них, пригоди персонажа пов’язані з реальними предметами, явищами та проблемами довкола.

У кожній казці персонажі мають здійснити такі дії :

- натрапити на щось невідоме і під час ознайомлення з ним відкрити для себе нову й цікаву інформацію;

- потрапити у складну ситуацію; розв’язуючи її, набувати нових знань;

- зустрітися з цікавим співрозмовником, від якого отримати нову інформацію, необхідну для розв’язання проблемної.

Для наочності під час роботи з пізнавальною казкою, де розгортаються казкові події можна використовувати набори декорацій (сонце, хмари, дерева, фігури казкових персонажів .

Дитина дошкільного віку , спостерігаючи за дорослими, намагається зрозуміти і відобразити у грі стосунки між ними та різні життєві ситуації. У такий спосіб вона засвоює новий досвід і поступово готується до дорослого життя, стає повноцінною частиною суспільства. Ми, дорослі, маємо створювати сприятливі умови для полегшення перебігу цього процесу , а також допомагати дитині зрозуміти правила суспільства та знайти своє місце в ньому.

Соціалізація дитини неможлива без розуміння елементарних економічних понять, які ми використовуємо в повсякденному житті , - «гроші», «товар», «кредит» тощо. А доступно ознайомити дошкільників із ними може казковий Економчик.

Знайомство з Економчиком

(авторська казка)

На фабриці добрий майстер виготовляв різні іграшки. Собачок і котиків створював зі штучного хутра і тканини , ляльок – із пластмаси. На виготовлення іграшок він витрачав багато дорогих матеріалів. Тому й продавали іграшки в магазині за високу ціну. Через це не всі батьки могли купити їх для своїх дітей.

Одного дня майстер зібрав усі непотрібні залишки тканини, хутра тощо і зробив із них незвичайну іграшку. Цей спосіб був економний адже майстер не використав жодного з дорогих матеріалів, тому іграшку назвав Економчиком.

Майстер був задоволений , але стомлений і пішов відпочивати. А економчик залишився сидіти на робочому місці. Опівночі місячне сяйво освітило його і він ожив. Вирішив Економчик піти світом і навчити всіх людей бути економними, розповідати їм для чого це необхідно. Він був веселий, чемний і добрий , знайшов серед людей багато друзів.

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ

«Гра і навчання грамоти»


Деякі дорослі вважають , що дитина швидко навчиться читати й писати, якщо знатиме всі літери алфавіту. Утім запам’ятовування й графічного відтворення літер недостатньо. Дитина оволодіває грамотою тоді, коли опановує поняття «звук», «літера», «слово», матиме розвинений фонематичний слух, розумітиме звуковий склад слова тощо. Перевіреним й найефективнішим методом формування цих уявлень є створення ігрових ситуацій.

Навчання грамоти дітей дошкільного віку є своєрідним процесом як за метою, так і за методами його організації та проведення. Адже оволодіння грамотою – це складна розумова діяльність, що потребує достатньої зрілості багатьох психічних функцій дитини.

Головною метою навчання грамоти є не так засвоєння знань і набуття навичок, як підготовка до системного навчання у школі, розвиток психологічних передумов шкільного навчання. Найефективнішим методом утримання мимовільної уваги дітей під час оволодіння основними розумовими діями з мовними одиницями є ігровий.

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО МЕТОДУ

Організація діяльності дітей в умовах ігрової ситуації найбільш відповідає можливостям і віковим особливостям дошкільників. Адже саме під час ігрової діяльності педагогу легше активізувати увагу дітей та утримувати її на визначеному змісті навчального матеріалу.

Однак в активній педагогічній практиці навіть вихователі зі значним досвідом роботи припускається помилок у використанні ігрового методу. Так. Нерідко можна спостерігати , як педагог, захопившись ідеєю зробити навчання дітей цікавим, на свій розсуд вводить в процес навчання грамоти низку завдань, які називає іграми. Зовні такі ігри можуть набувати вигляду переміщення дітей груповою кімнатою, виконання завдань , які пропонує їм певний персонаж, тощо.

Трапляється й так, що дорослий сам недосконало володіє теоретичними знаннями з фонетики української мови , методики навчання грамоти, тож залишає дітей наодинці зі складним завданням. І тоді діти, граючи в так звану гру , діють кому як заманеться. При цьому педагог часто урізноманітнює прийоми, дає завдання кожній дитині окремо. У таких умовах самостійно зіставити результат роботи, перевірити правильність або хибність виконання завдання дитині майже нереально.

Надмірне використання в процесі навчання грамоти ігрових прийомів , особливо у старшому дошкільному віці, перешкоджає формуванню навичок систематичної праці, вміння докладати зусиль, переборювати труднощі; виникненню активності , що пов’язана з вольовими зусиллями. Водночас недостатнє використання ігрових прийомів, особливо у старшому дошкільному віці, перешкоджає формуванню навичок систематичної праці, вміння докладати зусиль, переборювати труднощі; виникненню активності, що пов’язана з вольовими зусиллями. Водночас недостатнє використання ігрових прийомів може призвести до відмови дітей виконувати вказівки педагога, а отже – у дошкільників зникне бажання вчитися.

Прийом – це спосіб виконання або здійснення чого-небудь.

Дитина зацікавлена навчанням тоді, коли вона розуміє , для чого їй потрібні ті чи ті знання, бачить можливості їх застосування. Тож педагог має зацікавити дитину змістом навчального матеріалу, пов’язати його з практичною діяльністю, зокрема використовувати ігрові прийоми.

В ігровій діяльності в дитини дошкільного віку формується та розвивається феномен читання. У грі дитина усвідомлює себе як особистість і як читача.

Поняття «ігрові прийоми» тлумачать через поняття «прийоми навчання». Це окремі операції, розумові чи практичні дії педагога або дітей, що розкривають чи доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, який передбачає той чи той метод.

2. КОМПОНЕНТИ ТА ЕТАПИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

Добираючи ігрові прийоми навчання дітей, педагоги найчастіше віддають перевагу дидактичним іграм. Бо саме вони спрямовані на формування в дітей потреби в знаннях, активного інтересу до їх нових джерел, удосконалення пізнавальних умінь і навичок. Дидактичні ігри підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, вносять елемент цікавості у навчання.

Традиційно в навчанні дітей грамоти дидактичні ігри використовують за необхідності актуалізувати досвід дошкільників, повторити, уточнити, закріпити набуті знання й уявлення.

Будь-які дидактичні ігри – це поєднання таких трьох компонентів:

· ігровий задум;

· ігрові дії;

· правила.

Ігровий задум дає змогу кожній дитині проявити свої знання, вміння та здібності. Під час ігрових дій дошкільники реалізовують ігровий задум, а правила допомагають дорослому регулювати поведінку дітей у процесі діяльності.

Важливо , щоб кожна дидактична гра була завершена - діти мають чітко бачити й розуміти кінцевий результат.

На початку навчання грамоти дорослий має дібрати цікаву форму заняття й вигадати для дитини таку роль, що її приваблюватиме. Відкриття «законів читання» має бути для дошкільника радісним і захопливим процесом.

Зауважимо, якщо педагог не знає методології ігрової діяльності, він не зможе досягти позитивних результатів у освітній роботі.

Відомий психолог Данило Ельконін визначив три етапи реалізації гри :

· організаційний;

· проведення гри;

· підбиття підсумків.

Також він розкрив сутність процесу навчання через гру. Знання про об’єкт , які необхідно засвоїти дітям, а також уміння та навички, пов’язані з цим об’єктом , відповідають програмовому змісту. Педагогу слід визначити дидактичну мету – що із цим об’єктом треба зробити з позиції навчання. Досягти цієї мети можна за допомогою ігрових вправ.

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІГРОВИХ ВПРАВ

В ігрових вправах формуються, вдосконалюються й розвиваються навички та вміння дитини. Це відбувається завдяки багаторазову виконанню дій у ході перетворювальної діяльності . Такі дії стають особистісно-значущими для кожної дитини, оскільки їх мотивом є участь в ігровій діяльності.

Ігрові вправи під час навчання дітей грамоти добирають так, аби вони:

· мотивували дітей до перетворювальної діяльності;

· відповідали пізнавальному змісту заняття;

· допомагали реалізувати кінцеві та проміжні цілі навчання;

· створювали емоційно позитивну атмосферу навчання дошкільників;

· сприяли колективній взаємодії всіх учасників освітнього процесу – як дітей, так і дорослих.

При цьому педагог має правильно розробити механізм ігрової вправи – чіткий порядок виконання ігрових дій за визначеними правилами. Через елементи цього механізму здебільшого й реалізовуються функції ігрової вправи, що при цьому узгоджуються з функціями пропедевтичного курсу навчання грамоти.

Зробити слово, його звукову оболонку не лише відчутною, а й привабливою для дитини – головне завдання будь-якого етапу пропедевтичного курсу навчання грамоти.

Розвиток фонематичного слуху та фонематичного сприймання є важливою передумовою успішного навчання грамоти дітей дошкільного віку. Так, під час підготовки органів мовлення і слуху дитини до сприймання правильного звука та правильного артикуляційного промовляння ми проводимо ігрові вправи для розвитку слуху.

Ігрові вправи – це своєрідна пізнавальна діяльність соціокультурного характеру, яка дає змогу дитині засвоювати соціальний досвід і навчитися перетворювати світ.

Будь-яка форма освітнього процесу – спеціально організовані заняття з усією групою дітей, індивідуальні заняття, освітні ситуації – передбачає дотримання відповідної послідовності дій. На початку взаємодії з дітьми педагог організовує ігрові вправи на розвиток слухової уваги, тобто вміння розрізняти немовні звуки за їх звукочастотними властивостями. Потім- вправи на розвиток мовленнєвого слуху, тобто вміння дитини розрізняти голоси людей, розуміти зміст висловлювання. А відтак – ігрові вправи на розвиток фонематичного слуху, тобто вміння чути складові частини слова.

Ігрові вправи використовуємо і під час спеціально організованих занять з навчання основ грамоти дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку .

На занятті організовуємо види діяльності дошкільників у такій послідовності:

· комунікативна;

· пізнавальна;

· перетворювальна;

· оцінно-контрольна.

Отже, навчання грамоти відбувається природно й мимовільно під час залучення дошкільників до участі в ігрових ситуаціях. На прикладі яскравих персонажів діти ліпше засвоюють різницю між голосними та приголосними, твердими та м’якими звуками тощо.

Емоційність, інтерес, безпосередність дітей, партнерство педагога в колективних ігрових вправах та дидактичних іграх дають змогу дошкільникам оволодіти такими важливими розумовими діями з мовними одиницями, як аналіз, синтез, класифікація, абстрагування.

Спеціальна методика навчання розповіді за картиною

Важливе місце в системі роботи з формування та розвитку зв’язного мовлення дітей з вадами мовлення відводиться навчанню розповідання за картиною.

В основі розповідання за картиною лежить опосередковане сприймання навколишнього життя. Картина розширює і поглиблює дитячі уявлення про природні та суспільні явища, впливає на емоції дітей, викликає інтерес до розповідання. Значення цього виду занять для розширення та активізації словника, формування зв’язного граматично правильного мовлення, а також розвитку процесів сприймання, уяви, логічного мислення відмічається багатьма авторами як у загальній , так і у спеціальній літературі (А. Богуш, А. Бородич, Н. Гавриш, Є Короткова, Є. Тіхеєва, О. Ушакова, В. Глухов, Л. Єфіменкова, І. Лєбєдєва).

Розповідання за картиною –це складна розумова діяльність, в якій мають місце аналіз, синтез, порівняння, умовиводи. Формування умінь розповідати за картиною не можна розглядати ізольовано від особливостей сприймання дітьми картини. Сприймання – складний психічний процес; під час сприймання картини працює тільки один аналізатор – зоровий, що веде до ускладнення сприймання. Зображене на картині не просто повторює реальний предмет, а передає його за допомогою специфічних художніх прийомів і засобів. Дитина повинна навчитися правильно співвідносити зображене з тим, що воно передає, і розповісти про нього. Успіх навчання розповідання належить насамперед від розуміння дітьми сюжету картини. Він повинен відповідати досвіду, почуттям, переживанням дітей.

У процесі роботи над картиною враховують наступні принципи підходу до навчання дітей зв’язного монологічного мовлення:

- поступове ускладнення завдань і форм роботи у відповідності з віковими і мовленнєвими особливостями дітей;

- відведення важливої ролі мовленнєвому зразку педагога;

- широке використання ігрових форм занять;

- загальна спрямованість навчання на розвиток зв’язного граматично правильного мовлення і активізацію творчості дітей.

У формуванні умінь описувати картини і складати за ними розповіді використовують спеціально розроблені серії дидактичних картин. До відбору картин для розповідання висувають вимоги:

- зображення має бути доступним для сприймання, не повинно бути великого нагромадження деталей, скорочення або закриття предметів, що робить їх важкими для впізнавання;

- зміст картини повинен бути цікавим, зрозумілим, близьким до життєвого досвіду дітей, відповідати їх знанням про довкілля, сезонні зміни в природі тощо;

- зображення персонажів повинно бути реалістичним;

- картина повинна бути високохудожньою, мати виховну цінність, формувати позитивне ставлення до довкілля.

Під час роботи над картинами дітей поступово навчають декільком видам розповідей:

1. Дітей середнього віку (ІІ рівень ЗНМ) навчають простій розповіді за картинами, де зображені декілька предметів без будь – якої взаємодії між ними. Ці розповіді пов’язані із вивченням лексичних тем, з першими навичками описових розповідей.

2. Складання розповіді за картиною – натюрмортом. Об’єктом зображення є неживі предмети. Зібрані художником, вони є цікаві своєю формою, кольором, фактурою. Від дітей вимагається скласти описову розповідь, маючи перед очима не окремий предмет, а групу предметів, що вимагає узагальнень знань і умінь, відповідного рівня розвитку зв’язного мовлення.

3. Складання розповіді за сюжетною картиною. Діти вже описували природу в різні пори року, складали розповіді про сезон в цілому, і це може підготувати їх до сприймання пейзажу в живописі. Велике значення має розвиток образного мовлення дітей, що йде через емоційний бік сприймання картини. Діти навчаються підбирати порівняння, епітети, синоніми, образні вислови, більш точні слова. Сприймання картини супроводжується віршами поетів, музикою. Використовують картини відомих художників: І. Шишкін «Сосновий ліс», І. Левітан «Золота осінь» тощо.

1. Опис портрету. Його використовують у навчанні розповіді дітей із ФФНМ та ЗНМ ІІ рівня. Діти вже мають знання з тем «Людина», «Сім’я», «Професії», «Одяг», що дає можливість працювати з даним видом розповіді. Діти повинні навчитися визначати риси характеру людини, підбирати слова до опису частин обличчя. Основне – допомогти дитині знаходити характерні особливості зображеного, вчити сприймати внутрішній світ людини через вираз обличчя.

2. Складання розповіді за сюжетними багатофігурними картинами із зображенням декількох груп дійових осіб, або декількох сценок у межах загального, знайомого дітям сюжету, близького до їх життєвого досвіду. Багатофігурні, багатопланові картини дають можливість складання коротких завершених розповідей первинно за окремими фрагментами. Це полегшує дітям завдання наступного складання зв’язного розповідання за картиною в цілому.

На останьому етапі навчання можливе використання для складання розповідей жанрового живопису, доступного розумінню дітей, здатного схвалювати дитину, викликати бажання обговорити побачене. Ці розповіді передбачають більш високу ступінь мовленнєвого розвитку, яка включає в себе навички описової розповіді, портретного живопису та пейзажу.

1. Складання розповідей – описів за сюжетними картинами, де на перший план виступає зображення місця дії, обстановки, предметів, подій, які визначають тематику картини. Для складання розповіді дітям необхідно встановити зв'язок між предметами зображеної обстановки і персонажами картини, зрозуміти дії персонажів, відтворити на основі наочного змісту сюжетну ситуацію.

2. Складання розповіді за окремою сюжетною картиною з домислюванням і відтворенням подій, попередніх зображуваному на картині та наступних. Такі сюжети передбачають визначення та розуміння причинно - наслідкових часових зв’язків, де кульмінаційний момент, який зображений на картині, є наслідком того, що вже відбулося і одночасно причиною того, що буде далі. Складання таких розповідей готує дітей до подальшого самостійного творчого зв’язного розповідання [ 11].

Складанню розповідей за сюжетними картинами передує робота з навчання дітей складання речень за окремими сюжетними картинками із зображенням простих дій.

Під час навчання дітей із вадами мовленн складання розповідей за картинами виділяють два етапи: підготовчий і основний. Залежно від віку та мовленнєвого рівня розвитку дітей вони можуть поділятися на два заняття або бути частинами одного заняття.

Мета підготовчого етапу полягає в тому, щоб підготувати дітей до сприймання і правильного розуміння основного змісту картини (попередні обстеження, бесіди, відгадування загадок про персонажів картини тощо), уточнити, активізувати і удосконалити словниковий запас, навчити дітей розуміти послідовність дій, які відбуваються на картині, встановлювати зв'язок між предметами і явищами. У підготовці до заняття логопед повинен визначити мовний матеріал, з яким буде працювати. Основним методом роботи над картиною на цьому етапі є розглядання її у супроводі бесіди. Розглядання картин, за думкою Є. Тіхєєвої, має потрійну мету: вправляння у спостережливості, розвиток мислення, уяви, логічного судження, розвиток мовлення дитини. Основним методичним прийомом у навчанні розгляданні картини є запитання. В завдання розглядання входить визначення місця і часу зображеної події, виділення і характеристика дійових осіб та найбільш суттєвих предметів навколишньої обстановки. Діти повинні розібратися у взаємовідносинах персонажів, уяснити просторові співвідношення предметів. Логопед має заздалегідь підготувати запитання про загальний зміст, характер картини, а також ті, що стосуються опису, характерних дій головних персонажів картини, та запитання, спрямовані на аналіз емоційного стану, естетичну оцінку зображеного. Більшу частину становлять репродуктивні констатувального характеру запитання. Також використовують і проблемні запитання, що спонукають до пошуку відповіді в самій картині, до аналітичних дій, що знаходять судження у самостійному судженні дитини. Навіть з дітьми ІІ рівня ЗНМ бесіда за картиною буде більш результативна, якщо запитання спонукатимуть до пошуково – аналітичної діяльності.

Логопед, враховуючи рівень мовленнєвого розвитку дітей середнього віку (ЗНМ ІІ рівня), або сам називає зображені предмети та дії, або звертається до дітей із запитанням. Спочатку діти описують основний об’єкт картини. Крім питань, використовують ігрові прийоми, які підтримують інтерес до неї.

З дітьми старшого дошкільного віку (ЗНМ ІІІ рівня, ФФНМ) використовують ускладнений вид розглядання - бесіда за картиною. Він відрізняється від попереднього більшою цілеспрямованістю, систематичністю питань, як репродуктивних, так і пошукових. Найскладнішими для дітей з мовленнєвими порушеннями є запитання, пов’язані з оцінкою емоційного стану, з описом настрою, особистісних якостей персонажів, що пов’язано з недостатньою кількістю слів та словосполучень в словниковому запасі.

Під час розглядання картини (особливо у середній групі) доцільно, але обмежено, використовувати літературний матеріал: віршики, забавки, загадки, що створюють ігрові моменти, активізують мислення, увагу дітей. Важливим прийомом роботи є придумування назви до картини. Після того, як діти уважно розглянули картину, проаналізували разом з логопедом її зміст за запитаннями, їм пропонують придумати назву до картини і відповідно до неї скласти розповідь.

Мета основного етапу – навчити дітей складати розповідь. Основні методичні прийоми: зразок розповіді логопеда, навідні запитання, упереджувальний план розповіді, складання розповіді за фрагментами картини, колективне складання розповіді дітьми, прийоми сумісних дій, придумування дітьми назви картини. На завершення бесіди за змістом картини діти прослуховують зразок розповіді логопеда за усією картиною, або за окремими її епізодами чи персонажами. Він повинен бути коротким, з чіткою композицією, без зайвих описів. За мірою оволодіння дітьми мовленнєвими уміннями роль зразка змінюється. На початковому етапі навчання зв’язного розповідання зразок надають для його відтворення, а у подальшому – для розвитку власної творчості.

У залежності від стану мовлення дітей їх розповіді можуть бути простими та складними. Складність розповіді визначається самостійністю дитини у побудові відповідей на питання дорослого, варіативністю побудови відповідей, розгорнутістю розповіді. Діти можуть відповідати одним словом, словосполученням, але відповіді мають бути самостійними. Далі паралельно з короткими відповідями діти навчаються будувати і самостійні розгорнуті відповіді. Розгорнутість розповіді залежить також від етапу навчання. На початку навчання діти називають лише основні персонажі, предмети, зображені на картині крупним планом. За мірою засвоєння лексичного матеріалу, крім предметів діти вказують їх ознаки, дії або стани.

Під час роботи над картинами велика увага приділяється розвитку у дітей із ПМР навичок планування розповіді. На початковому етапі проводиться колективне, сумісне з логопедом, складання плану майбутньої розповіді. У подальшому складанні плану діти беруть участь почергово під керівництвом логопеда. Для полегшення запам’ятовування словесного плану можна використовувати символічні або предметно – картинні позначення для кожного пункту плану.

Аналіз методичної роботи в дошкільному навчальному закладі № 83 «Лісова казка» за 2017-2018 н.р.


Зміст дошкільної освіти реалізується в межах Базового компоненту та через Державну базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Дитина». Діяльність педагогічного колективу закладу спрямована на особистісний розвиток дошкільників за основними напрямами освітньої роботи .

Методичний супровід освітньо – виховної роботи дошкільного закладу в 2017– 2018 н.р. був направлений на удосконалення якості педагогічного процесу шляхом упровадження інноваційних технологій, використання інтерактивних методів та прийомів в практику роботи з дітьми дошкільного віку.

Зусилля педагогічного колективу в 2017-2018 навчальному році було спрямовано на вирішення таких завдань:

1. Продовжити навчально-виховну роботу з дітьми в рамках навчального курсу «Дошкільнятам про освіту для сталого розвитку», реалізуючи в організації освітнього процесу новий зміст освіти для сталого розвитку. Формувати у дітей раннього та дошкільного віку первинні компетенції ресурсозбереження та ресурсозберігаючої поведінки.

2. Сприяти подальшому удосконаленню культури українського мовлення дошкільників як основи формування національно-патріотичних почуттів. Активно використовувати в навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті дитячого колективу малих фольклорних жанрів, творів сучасних дитячих поетів та письменників, дитячих журналів, інтерактивних методик та технологій розвитку зв’язного мовлення.

3. Підвищувати рівень інноваційної культури педагогів дошкільних закладів для забезпечення активної позиції дитини в здобутті знань, постійного розвитку в притаманних їй видах діяльності: ігровій, пізнавальній, практично-творчій.

4. Співпрацю педагогів та батьків спрямувати на розвиток у дітей емоційної культури та моральних почуттів, які забезпечують формування базових моральних якостей особистості.

5. Особливості ігрової діяльності дітей дошкільного віку з порушенням зору.

Соціально педагогічна компетентність педагогів закладу з окреслених питань підвищувалася завдяки використанню таких форм методичної роботи як:

педагогічні ради, семінари - практикуми, тематичні та комплексні перевірки, творчі звіти педагогів, колективні перегляди, педагогічні консультації, інформаційно-методичні хвилинки.

Ефективним кроком у розв’язанні завдань навчального курсу «Дошкільнятам про освіту для сталого розвитку» було проведено низку методичних заходів, а саме:

Консультації : «Казка розуму навчає і від бід застерігає»((первинні компетенції ресурсозберігаючої поведінки дошкільнят) , яку підготувала Сорока Л.Г., «Особливості форм і методів роботи вихователя в межах освіти для сталого розвитку».

Семінар – практикум «Пізнавальна казка як засіб ознайомлення дошкільників з елементарними економічними знаннями (освіта для сталого розвитку) (грудень)

Тематична перевірка «Формування у дітей дошкільного віку первинних компетенцій ресурсозбереження та ресурсозберігаючої поведінки»

Січень з 15.01 – 23.01.2018 р. (групи 6,8,11)

Проводили: група № 6 - Митренко О.О.

Групи №8,11 – Колода А.А.

загальна довідка – Колода А.А.

За результатами перевірки встановлено, що вихователями групи створені належні умови для організації роботи з екологічної компетентності, економічної компетентності формування у дітей ресурсозберігаючої поведінки.

Педагогічна рада «Організація освітнього процесу в рамках навчального курсу «Дошкільнятам про освіту для сталого розвитку».

Продуктивною з цього питання була робота творчої групи разом з колективом . Упроваджували нетрадиційні, творчі форми і методи екологічної освіти та економічного виховання. Необхідні для цього матеріали ( розроблені конспекти занять, дидактичні ігри, підібрана література) підготували: Берегова Б.О. конспект заняття для дітей раннього віку «Чарівна вода» , Кулик А.А. «Вода та її властивості», « Чиста і здорова країна», Колісник В.Г. конспект пізнавальної подорожі –знайомства «Електрика та електроприлади», Васильєва І.В. «Про економію дбаємо – бережливими зростаємо» конспект заняття, Знайдюк В.В. дидактичну гру «Вода це життя», драматизація казки ( соціальна сфера сталого розвитку «Колобок іде в садочок» Педан Т.М., 2 лепбуки «Весняні явища» , «Птахи» конспект заняття «Диво,дивне, дивина – ця водичка – рідина» (основи ресурсозбереження) – Каленська К.М., Харченко Н.Г.та Дубина Т.О. ряд дидактичних ігор «Назви правило», «Збери картинку», «Знайди пару», Білоус І.А. «Малюємо комікси щодо сталого розвитку».Спільно з батьками проведено тематичний тиждень «Стале домогосподарство» та виставка малюнків «Квітуче місто очима дітей» в групі № 5.

З метою удосконалення культури українського мовлення дошкільників як основи формування національно-патріотичних почуттів стало проведення:

Консультацій: «Цінність української народної іграшки в національно патріотичному вихованні дітей» підготувала Педан Т.М.,

«Використання дидактичних ігор під час ознайомлення дітей з жанрами художніх творів, як методу удосконалення культури українського мовлення у дошкільників» та «Роль дидактичних вправ та ігор у формуванні граматично-правильного мовлення», « Формування громадянської компетентності дошкільників».

Семінар-практикум «використання в навчально-пізнавальній діяльності а в повсякденному житті дитячого колективу малих фольклорних жанрів, творів сучасних дитячих поетів та письменників, дитячих журналів, інтерактивних методик та технологій розвитку зв’язного мовлення»

Тематична перевірка «»Створення умов для активізації мовленнєвої діяльності дошкільників»

Січень з 06.11 – 17.11.2017 р. (групи 3,5,7,12)

Проводили: група № 3 - Ковбасенко О.В.,

Групи № 5 – Мовчан Н.А.,

Група № 7 – Сорока Л.Г.,

Група № 12 – Каленська К.М.

загальна довідка – Колода А.А.

Результати тематичної перевірки свідчать, що у групі створено належні умови щодо організації роботи з мовленнєвого розвитку дітей: спокійна, доброзичлива атмосфера в спілкуванні дорослих з дітьми та дітей між собою; виразне , емоційне , доступне мовлення вихователів ; у групі зібрано й оформлено достатньо дидактичних ігор і вправ, які допомагають реалізовувати мовленнєві завдання ; обладнані згідно з вимогами програми.

Педагогічна рада «Формування мовленнєвої культури дошкільників»

В поточному навчальному році в дошкільному закладі впроваджувались такі інноваційні технології :

« Дошкільнятам про освіту для сталого розвитку» - весь колектив, але поглиблено Сорока Л.Г., Педан Т.М. ;

«Гудзикотерапія», «Навчання дітей розповідання за схемами» - Знайдюк В.В.;

Технологія розвитку логічного мислення «Логічні блоки» З. Дьєнеша – Харченко Н.Г.;

Теорія раннього навчання» Г. Домана – Мовчан Н.А.;

«Технологія саморозвитку» М. Монтесорі – Васильєва І.В.;

Розвиваючі ігри Нікітіних – Каленська К.М., Білоус І.А.;

«Школа радості» С. Френе , «Використання стем - технологій «STEM» в дидактичних іграх для дітей з порушенням зору» (кінетичний пластилін)», Методика експериментальних досліджень ( через розвиток мовлення та елементи театралізованої діяльності) – Митренко О.О.

Використані інноваційні технології сприяли розвитку у дітей усного зв'язного мовлення, формуванню уявлень про навколишній світ.

Приймали участь у вебінарах

Сорока Л.Г. приймала участь у вебінарі «Закон про дошкільну освіту: новації та перспективи» 05.02.2018 р.; отримала сертифікат.

Підготувала та провела презентації для дітей старшого дошкільного віку: «Зелене диво – ліс» та «Формування позитивного ставлення дитини до себе, природи та довкілля». Підготовлені матеріали та презентації взяли участь в акції «FSC – п’ятниця 2017р.» , яку проводить представництво FSC (лісова піклувальна рада) в Україні з метою формування екологічно відповідального ставлення до природи та довкілля. Отримала сертифікат.

Максунова Т.П. приймала участь у вебінарі «Український музичний фольклор для дошкільників: обираємо матеріал та ефективні форми роботи» 07.12.2017 р.; отримала сертифікат.

Стосовно напрямку роботи по співпраці педагогів та батьків направленої на розвиток у дітей емоційної культури та моральних почуттів згідно річного плану проводились :

Консультації для батьків « Зростити моральну особистість – головна турбота» практичним психологом через куточки для батьків та індивідуально « Соціалізація та навички моральної поведінки дітей раннього віку», «Взаємодія з батьками: партнерство заради дитини».

В жовтні вихователі готували та проводили тематичні заняття присвячені «Дню людей поважного віку», виставка малюнків «Дідусь і бабуся рідненькі мої» свята присвячені міжнародному жіночому дню 8 березня.

Всі ці заходи та інші сприяли формуванню у дошкільників базових моральних якостей особистості.

Також проведено безліч консультацій над якими

працювали такі педагогічні працівники :

- Колода А.А. – вих.- методист;

- Бабенко В.О. – практичний психолог;

- Задувайло Т.П. – вчитель-дефектолог;

- Пасічник І.Г. - учитель-логопед;

- Максунова Т.П. – музичний керівник.

Підвищили рівень своєї кваліфікації в комунальному навчальному закладі «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників: Бабенко В.О., Задувайло Т.П., Сорока Л.Г., Максунова Т.П., (очно- дистанційні курси) , Білоус І.А., Митренко О.О., Каленська К.М., Ковбасенко О.В., Маруш К.А. ( очні курси)

В 2016 – 2017 н. р. атестувались педагоги:

За результатами атестації Бабенко В.О., Задувайло Т.П., Ковбасенко О.В. – підтвердили кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії»;

вихователю Знайдюк В.В. – встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст ІІ категорії» , педагогічним працівникам Сороці Л.Г. та Максуновій Т.П. присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»

Колективний перегляд Інтегрованого заняття «Осіння подорож»

(Підготувала та провела вихователь Знайдюк В.В.)

Залишились приємні враження від колективного перегляду заняття атестуючого вихователя Ковбасенко О.В. «Мама – сонечко в сім`ї»

Згідно плану ММК.

Відбувся відкритий захід практичного психолога Бабенко В.О., яка для психологів міста підготувала та провела корекційно-розвивальне заняття для дітей 6-го року життя з розвитку психічних пізнавальних процесів.

25.01.2018 для педагогів міста відбувся відкритий перегляд освітньої діяльності Сороки Л.Г. Яка підготувала та провела заняття «Фрукти. Корисні продукти» (молодший дошкільний вік) та поділилась досвідом роботи .

Методичне об’єднання

музичних керівників

Формування основних співочих вмінь

Вплив пісні на формування

світогляду дитини

Відбувся колективний перегляд музичного заняття «Пригоди веселих ноток» (з дітьми 6-го р.ж.) ,яке підготувала та провела музичний керівник Максунова Т.П. допомагали Мовчан Н.А. та Колода А.А.

Практичну роботу з слухачами та поділилась досвідом своєї роботи «А я роблю так » музичний керівник Максунова Т.П.

Засідання фокус групи вчителів-дефектологів (тифлопедагогів) “Особливості ігрової діяльності дітей дошкільного віку з порушенням зору” інтерактивне читання та відеоперенгляд індивідуальної ігрової діяльності «Тифлоперлинки» Задувайло Т.П.;

Перегляд організованої ігрової діяльності «Дидактична мозаїка» підготувала та провела Митренко О.О.

Ігровий тренінг з слухачами «Кольорова вікторина» , підготувала та провела Колода А.А.

Свята ,розваги,виставки

Прийняли участь у заходах з нагоди Дня незалежності: композиція Автор ідеї Білоус І.А., представляла виставку Каленська К.М.

Прийняли участь у заходах з нагоди Дня міста

Приймали участь у міських виставках: Годівничок (Парк Перемоги)

«Ярмарка Новорічних іграшок» (площа Соборна)

Вітаємо !

Переможців регіональних змагань міського шашкового турніру

серед дітей дошкільного віку Південно-західного району

Шабалова Соломія – група № 5 - за II місце

Носенко Олександр – група - № 5 – за IV місце

Подяка за організацію заходу та підготовку дітей до змагань:

Яровій Олені Іванівні та колективу групи № 5

На протязі року музичним керівником Максуновою Т.П. та вихователями груп було підготовлено та проведено безліч різноманітних свят розваг та ранків , зокрема:

Свято 1вересня – День знань, «Дарунки осені - Ярмарок», «Осінні свята», «День народження у країні феї», «Андріївські вечорниці», «Свято Миколая», «Новорічні свята» для всіх вікових груп, «Весняні свята для мам і бабусь».

Гончарова А.О.підготувала та провела з групою № 8 свято за українськими традиціями «Щедрий вечір»

Інструктор фізкультури Ярова О.І.

підготувала та провела ряд спортивних розваг з батьками:

«Родинне Стрітення», музично-спортивну розвагу «Чарівні фарби осені»

Інструктор фізкультури Шатайло М.І.

з групами № 7, 12 провів спортивні розваги «Весело граємо, здоровими зростаємо», «З фізкультурою дружимо»

§ Учасниками виставки педтехнологій

«Зернини досвіду - 2018» були атестуючі, які представили :

Сорока Л.Г. : представила лепбуки на тему «Овочі, фрукти, ягоди» та «Формування позитивного ставлення до себе, природи та довкілля» з дидактичними творчими та розвиваючими іграми .

Знайдюк В.В. та Ковбасенко О.В. теж лепбуки на тему «Вода у природі», «Роздільне сортування»

Задувайло Т.П.тактильні книги зі шрифтом Л. Брайля

«Світ на кінчиках пальців»

Вихователі разом з дітьми та батьками готували цікаві, яскраві виставки на протязі року: “Великоднє гарне свято”, «Охорона праці очима дітей».

З метою виявлення стану засвоєння програмових вимог дітьми за 2017-2018 н. р. за Базовою програмою «Дитина» та “Методичних рекомендацій для дітей з порушенням зору в дошкільних закладах”, проведено аналіз - обстеження 199 дітей , який показав:

Із 199 дітей:

Засвоїли програму з усіх розділів та мають

високий рівень – 70 дітей ( 35 %)

Частково засвоїли програму та мають

середній рівень - 115 дітей ( 58 %)

На засвоїли програму та мають

низький рівень - 14 дітей ( 7 %)

З них:

55 дітей молодшого віку мають:

Високий рівень – 14 дітей ( 25 % );

Середній рівень – 37 дітей (68 %)

Низький рівень – 4 дітей ( 7 %)

65 дітей середнього віку мають:

Високий рівень – 30 дітей ( 46% )

Середній рівень – 29 дитини ( 45 %)

Низький рівень – 9 дітей ( 9 % )

79 дітей старшого віку мають:

Високий рівень – 26 дітей ( 33 % )

Середній рівень – 49 дітей (62 % )

Низький рівень – 4 дітей ( 5 %)

Злагоджена , творча робота педагогічного колективу дала змогу створити в дошкільному закладі сприятливі умови для реалізації кожною дитиною свого природного потенціалу, збалансованості фізичного, інтелектуального, емоційного, вольового та морально-духовного розвитку вихованців.

Кiлькiсть переглядiв: 375

Коментарi